-         «Кола по воді»:

  Обираємо слово «камінь»

  Пишемо це слово в стовпчик

  Поряд з буквою пишемо іменник,

  Складаємо оповідання з використанням усіх слів

  «Біном фантазії».

(Два учні записують по одному слову з різних сторін дошки так, щоб не бачити, що пише інший. Наприклад: комар – відро. За допомогою різних прийменників складаються різні словосполучення:

                            Комар у відрі;

                            Відро комарів;

                            Комар під відром;

                            Комар з відром.

  Далі придумуємо історії з відповідним заголовком.

   Учні молодшого шкільного віку дуже люблять казки (слухати, читати, складати). В своєму класі на заняттях гуртка ми складаємо казки за допомогою методу «Каталог».

 (Діти беруть будь-яку книгу. Вчитель ставить ряд запитань:

-         Жив-був … Хто?

-         Який  він був?

-         Пішов гуляти… куди?

-         Зустрів кого злого?

-         Який був друг?

-         Що сталося?

  Після питання ведучий відкриває книгу на будь-якій сторінці й пропонує дитині вказати пальчиком будь-яке слово. Це і буде історія про це слово. Наступна «відповідь» шукається на іншій сторінці…

   Цікаві казки складаються після безпосереднього спостереження оточуючого світу. (Це уроки мислення в природі). Діти склали цілу серію казок, які ми назвали «Осінні казки», «Казки весни».

  На мою думку, опора на емоційність, образність, власний досвід – це найкращий шлях до розвитку творчої особистості.

  Якщо при вивчені матеріалу дитина зможе уявити образ, у неї виникають приємні емоції, і до того ж завдання вона зробить самостійно – тоді цей матеріал школяр зможе відтворити через великий проміжок часу.

  Живе, допитливе, творче мислення формується в учня тоді, коли процес засвоєння знань базується на власній життєвій позиції людини.

  Велике значення має віра вчителя в дітей і його творча натхненна «установка»: «Ви все можете!»

   Для розвитку творчого мислення на уроках я використовую опорні конспекти, це допомагає визначити головне в тексті, якщо це урок читання. На уроці української мови опорні плани-конспекти допомагають при вивченні правил.

   На всіх уроках пропоную учням комплексні творчі завдання, пов’язані з розвитком уваги, спостережливості, мислення. Вважаю, що знання, здобуті з будь-якої теми, є не кінцевою метою, а засобом для подальшого розвитку творчих можливостей учнів з використанням їх у житті.

  Кожний урок намагаюся розпочати з гри. За допомогою гри перевіряю засвоєння вивченого матеріалу. Саме в грі збуджується інтерес до навчання, удосконалюються практичні вміння, розвивається співпраця.

  При вивченні нового матеріалу я працюю за такою схемою.

   Порівняння. Коли незнайомий предмет не можна уявити, порівнюємо з чимось знайомим.

  Аналіз. Якщо учень вмітиме аналізувати, виділяти головне, то він зуміє піднятися до вищого рівня.

  Постановка проблеми. Чим вищий рівень знань учня, тим складнішими мають бути проблемні питання. Якщо в дитини виникає питання «Чому?», це значить, що в неї є прагнення до розвитку, до творчості.

  Узагальнення. Обов’язків етап, який сприяє вмінню доводити й робити висновки. Учні, які вміють довести правильність, уже є творчими.

  Діти краще мислять, усвідомлюють навчальний матеріал, коли уявляють будь-які образи. Так, на уроках читання використовуємо метод опорно-буквених піктограм. Щоб детально переказати текст чи розповісти напам’ять вірш, діти малюють малюнки і доповнюють їх словами.

  На уроках української мови під час вивчення розділу «Фонетика» уявляємо, що всі звуки живуть у будиночку. На першому поверсі «живуть» приголосні звуки, на другому – «голосні». Кожен звук уявляють в образі (ейдопедагогіка).

  За моделями  чоловічків діти добирають слова або складають речення.

  Щоб удосконалити навички написання словникових слів, використовуємо прийом ейдетики «ланцюжок», коли за допомогою асоціативного зв’язку учні пов’язують це слово з наступним.

  За бажанням діти розказують складені розповіді.

  Майже на всіх уроках доцільно використовувати системно-функціональний підхід (методика ТРВЗ) з використанням прийомів візуалізації:

(Діти користуються «таблицею відчуттів»,

-         Відчуйте слово оком, вухом, рукою, ротом, носом)

  Школярі вчаться бачити виучуване поняття в системі, у взаємозв’язку з іншими поняттями. Вчитель теж чітко визначає місце уроку в системі теми чи розділу.

   Таким чином, учні, які вміють довести свою точку зору, зробити певні висновки, уже є творчими.

    Отже, як стверджував Бернард Шоу: «Єдиний шлях, який веде до знань, - це діяльність». Навіть маленька практика коштує великої теорії, тому організовувати засвоєння дітьми знань, умінь, навичок намагаюся у формі діяльності.